Леся УКраїнка " Конвалія "

   Конвалія

Росла в гаю конвалія

Під дубом високим,

Захищалась від негоди 

Під віттям широким. 

Та недовго навтішалась 

Конвалія біла, – 

І їй рука чоловіча 

Віку вкоротила. 

Ой понесли конвалію 

У високу залу, 

Понесла її з собою 

Панночка до балу. 

Ой на балі веселая 

Музиченька грає, 

Конвалії та музика 

Бідне серце крає. 

То ж панночка в веселому 

Вальсі закрутилась, 

А в конвалії головка 

Пов’яла, схилилась. 

Промовила конвалія: 

«Прощай, гаю милий! 

І ти, дубе мій високий, 

Друже мій єдиний!» 

Та й замовкла. Байдужою 

Панночка рукою 

Тую квіточку зів’ялу 

Кинула додолу. 

Може, й тобі, моя панно, 

Колись доведеться 

Згадать тую конвалію, 

Як щастя минеться. 

Недовго й ти, моя панно, 

Будеш утішатись 

Та по балах у веселих 

Таночках звиватись. 

Може, колись оцей милий, 

Що так любить дуже, 

Тебе, квіточку зів’ялу, 

Залишить байдуже!.

Уцьому творі поетеса розповідає про конвалію,яка була на волі,та згодом чоловіча рука її зірвала,для того щоб зробити приємне своїй супутниці,проте та супутниця-панночка,зовсім конвалію не цінувала і віднеслася байдуже,викінувши та забувши про квітку.Проте панночка не знає,що в майбутньому з нею може таке саме статися...